П`ятниця, 15.11.2019, 21:31
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Календар
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Психолог
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 65
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Годинник
Телефони довіри
Теги
Архів записів
Форма входу
Друзі сайту
Пошук
Головна » 2012 » Грудень » 12 » Проблеми, які можуть очікувати практичного психолога-початківця
16:15
Проблеми, які можуть очікувати практичного психолога-початківця
Почуття безпорадності

Кожний психолог, який приходить у новий колектив, стикається з низкою типових для більшості його колег проблем.
Перше, - це розгубленість. Здається, що зробити треба багато, а часу обмаль. Слід зупинитися і не впадати в паніку, адже хапаючись за вирішення всіх проблем одночасно, бажаючи показати себе грамотним фахівцем, за декілька тижнів можна довести себе до виснаження.
Розпочинати свою роботу слід з того, що виходить найкраще: провести діагностичне обстеження дітей згідно з планом, обладнати кабінет тощо. Вирішувати проблеми слід поступово.

Входження до педагогічного колективу

Фахівець, який працює в педагогічному колективі, має вирішити для себе: яку позицію зайняти, налагоджувати дружні взаємостосунки з колективом чи зберігати нейтралітет. Для початку психолог повинен виявити, які стосунки склалися між працівниками закладу, розібратися в тонкощах взаємостосунків у колективі.
Психологові найкраще дотримуватись нейтральної позиції, слідкувати за тим, щоб не підпасти під вплив будь-якої з груп, особливо коли йдеться про конфлікт.

Проблема налагоджування контактів з дітьми та їхніми батьками

Ця проблема може вирішуватись за допомоги педагогів. Якщо стосунки між психологом і ними склались позитивні, педагоги за необхідності або у разі виникнення проблем порадять батькам звернутися по допомогу до психолога. Але психолог і сам повинен заявити про себе на батьківських зборах , запропонувати батькам обговорити результати психодіагностичного обстеження тощо.

Проблема «занурення» в роботу

Часто молоді фахівці віддають роботі всі свої сили й час. Таке завзяття справляє приємне враження на адміністрацію, однак для самого фахівця воно небезпечне перевантаженнями, порушенням балансу між роботою і особистим життям.
Якщо психолог обирає саме такий стиль своєї роботи, то через дуже короткий час на нього очікує проблема професійного вигоряння.

Рекомендації щодо зовнішнього вигляду психолога
1. Акуратність і чистота.
2. «Стримані» макіяж і зачіска.
3. Мінімальна кількість прикрас.
4. Зручний і комфортний одяг. Найкраще мати «робочий комплект», який надасть можливість активно працювати з дітьми.
Психолог зобов’язаний дотримуватися таких етичних принципів:
- повага до особистості;
- захист людських прав;
- почуття відповідальності;
- чесність та відвертість щодо обстежуваного;
- обережність щодо використання методів і процедур;
- професійна компетентність;
- твердість у досягненні мети втручання;
- наукове обґрунтування мети
Практичному психологу системи освіти повинні бути притаманні:
- широта інтересів і незалежність поглядів;
- готовність до контактів та вміння їх підтримувати;
- уміння емоційно приваблювати до себе людей;
- здатність зберігати самовладання і виражати власні емоції;
- прагнення до пізнання себе та інших;
- усвідомлення меж своєї професійної компетентності;
- адекватне почуття відповідальності за свої дії та слова;
- здатність прогнозувати наслідки того або іншого вчинку.

Що потрібно обов'язково довести до відома батьків

Результати діяльності психолога не завжди проявляються швидко й не бувають такими наочними та швидкими, як результати навчання. Якщо на уроках дитина набуває певної суми знань і може її продемонструвати, то одне-два заняття з психологом можуть і не принести суттєвих результатів. Це деколи викликає ілюзію, що така робота не приносить користі. Тому необхідно донести до відома як педагогів, так і батьків думку про те, що діяльність психолога пов’язана із розвитком дитини, а не з її навчанням. А розвиток, як відомо, відбувається поступово, досить повільно, тому результат приходить не відразу, а проявляється непомітно для дорослого оточення дитини.

Навчіться вести психологічну бесіду!

Бесіда є складовою майже всіх форм роботи психолога. Вона складає основу індивідуального психодіагностичного обстеження, консультування, психологічної профілактики. Бесіда – це складова щоденних обов’язків психологів, яка створює природний фон його діяльності. Часто психологи помилково вважають бесіду незначною формою та методом діяльності, що вимагає від психолога постійного вправляння для підвищення професіоналізму.
Під час бесіди слід зважати на такі основні принципи:
1) бесіду слід вести на одну тему;
2) дотримуватись розподілених ролей: психолог ставить запитання, а його співрозмовник – відповідає
Потрібно звернути увагу на те, що під час бесіди не можна використовувати тільки один з типів запитань. Особливо важливо вміти це робити під час бесіди з дитиною. Правильно сформульоване та вчасно поставлене запитання не тільки допомагає психологу отримати потрібну інформацію, але й виконує розвивальну функцію: допомагає дитині усвідомити суть власних переживань, розширює її можливості у вербалізуванні суб’єктивних станів.

Як працювати зі зверненням?

Надаємо приблизний план роботи зі зверненням.
І. Перша зустріч
1. Визначення суті звернення.
2. Збір попередньої соціально-психологічної інформації.
ІІ. Аналітична робота психолога після першої зустрічі
1. Встановлення попереднього психологічного діагнозу та прогнозу,
опрацювання теоретичного матеріалу.
2. Формування завдань подальшої роботи.
3. Підбір психологічних інструментів.
ІІІ. Психодіагностична та корекційна робота
1. Збір додаткової інформації, проведення психодіагностичного дослідження.
2. Розробка психокорекційної діяльності.
3. Розробка рекомендацій для всіх, кого стосується ця проблема.
ІУ. Рефлексія
1. Вибір ефективних способів дій для вирішення проблеми.
2. Обговорення досягнутих результатів.
3. Розробка рекомендацій для подальшої взаємодії.

Ведення документації практичного психолога

- річний план роботи;
- щомісячний план роботи;
- індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування;
- протоколи індивідуальних консультацій;
 - журнал проведення корекційної та розвивальної роботи; 
- журнал психологічного аналізу занять;
- журнал щоденного обліку роботи;
- тижневий графік роботи.

Рекомендації та вимоги щодо проведення основних напрямів роботи практичного психолога:

Основні правила під час проведення діагностики

1. Слід використовувати лише апробовані методики, в яких психолог обізнаний. У разі використання нових, неперевірених або недостатньо знайомих методик, слід попереджати про це клієнта.
2. Кожна методика спрямована на вимірювання дуже вузької спеціальної якості – певного виду уваги, пам’яті, мислення дитини. Немає методик, які б вимірювали всі якості відразу. Тому для складання психологічної характеристики дитини необхідно використовувати не менше ніж 5 різних тестів та методик.
3. Слід обов’язково звертати увагу на інструкцію, що додається до кожної методики. Неправильно сформульована інструкція може цілком змінити зміст завдання і, отже, отриманий результат.
4. Не можна забувати про те, що кожна методика розрахована на дитину відповідного віку, для якого складено методику. Існують методики, які можна використовувати для дітей різного віку. У таких випадках слід звертати увагу на інструкцію і спосіб подання матеріалу.
5. Отримані результати також не можуть бути однаковими для дітей різного віку. Тому слід бути уважним під час інтерпретації результатів і обов’язково звіряти їх із результатами, типовими для дітей такого віку. Необхідно пам’ятати і про те, що за результатами дослідження тільки за однією методикою, якщо результати дитини нижчі або вищі. Не можна робити висновок про її відсталість, так само як і про обдарованість. Такий висновок можна зробити, якщо результати всіх інтелектуальних тестів нижчі або вищі за норму.
6. Багато методик вимагають спеціального «стимульного матеріалу», тобто карток, текстів, малюнків, що пропонуються дитині. Не можна забувати про те, що всі інструкції про порядок пред’явлення і спосіб подання такого матеріалу обов’язкові для виконання: якщо не дотримуватись їх або замінювати матеріал, можна одержати зовсім інший результат.
7. Існують так звані суб’єктивні й об’єктивні методики, способи аналізування отриманих результатів. Одні з них мають ключі і розраховані за балами варіанти відповідей, інші – вимагають не кількісної, а якісної інтерпретації. Хоча працювати з такими методиками важче, вони часто дають найважливіші дані про психічний стан дитини. Проте під час роботи з ними треба бути особливо уважним і звіряти отримані результати з показниками, отриманими за іншими тестами.
8. Якщо під час діагностики з’ясовуються проблеми, що відносяться до компетенції лікаря, дефектолога або логопеда, психолог допомагає батькам встановити контакт з відповідним спеціалістом.
9. Ніколи не слід тиснути на дитину, тобто працювати з нею без її на те бажання! Ігнорування дитиною ситуації обстеження може порушити весь процес діагностики, що призведе до хибних результатів. Не слід підкреслювати, що дитину перевіряють, ніби екзаменують її. Це може викликати напруження, скутість і зашкодити об’єктивності отриманих результатів.
10. Слід звести до мінімуму ризик негативного впливу обстеження на дитину. Для того, щоб сам факт обстеження не сприймався дитиною або групою дітей як ознака неблагополуччя, доцільно продумати, як запрошувати дітей, надати формі запрошення характер випадковості.
11. Поглиблене психологічне обстеження дитини проводиться за зверненням або за згодою батьків. Результати його є конфіденційними.
12. Замовниками психологічного обстеження дитини найчастіше виступають батьки. Проте, ознайомлюючи батьків з результатами обстеження, психолог повинен довести до них інформацію таким чином, щоб не завдати шкоди ані батькам, ані дитині. Необхідно намагатись:
• Не образити почуття самоповаги батьків (не оголошувати результати в присутності інших батьків, не звинувачувати їх у недбалому ставленні до виховання тощо);
• Не заронити у свідомість батьків сумнівів щодо неповноцінності їхньої дитини.
• Не використовувати термінів, які можуть неадекватно сприйматись неспеціалістами;
Обираючи ту чи іншу методику, слід звернути увагу на відповідність її меті діагностичного обстеження та мінімальних витратах часу та енергії у використанні. В тому числі і легкість в обробці.

Основні вимоги до проведення корекційно-розвивальної роботи

1. Не допускати ситуацій, які могли б негативно вплинути на самооцінку учня, а саме: підкреслення неуспішного виконання дитиною певних завдань, погіршення міжособистісних стосунків.
2. Заняття бажано будувати на основі пізнавальної, а не змагальної мотивації.
3. Тривалість занять залежить від їх інтенсивності, віку дітей, але, як правило, не перевищує 30 (40 хв. для дітей старшого віку);
4. Якщо розвивальні заняття виявились неефективними для конкретної дитини, слід провести додаткове психологічне обстеження, а не збільшувати їх тривалість.
5. Матеріали, на яких будуються заняття, не повинні викликати у дитини додаткових труднощів під час їх використання. Наприклад, відповідно до набутого досвіду і рівня розвитку дитини психолог визначає послідовність і кількість занять, на яких дитина опановує спосіб і визначення однієї якості, а згодом двох, трьох.

Основні вимоги до проведення консультативної роботи

1. Ефективна консультація неможлива без налагодження особливих стосунків та ставлення психолога до клієнта. Особливе ставлення передбачає довіру, відкритість, зацікавленість. Психолог мусить не тільки розуміти почуття й думки клієнта, але і демонструвати розуміння.
2. У стосунках з клієнтами психолог мусить уникати настирливого дидактизму, моральних та оціночних суджень, зауважень, звинувачувань тощо.
3. Не можна випитувати у клієнта «всю правду» щодо його особистого життя. Сенс консультації психолога не в тому, щоб достеменно вивчити проблему і розв’язати її на користь клієнта, а в тому, щоб клієнт самостійно з’ясував суть проблеми для себе і знайшов власні шляхи її розв'язання.
4. Психолог не дає порад або рецептів, навіть якщо саме цього від нього очікують. Він не переконує, не вмовляє, не підштовхує клієнта, а робить усе можливе, щоб клієнт сам виробив рішення і взяв на себе відповідальність за його здійснення.

Основні вимоги до освітньої роботи
1. Освітня робота є пропагуванням психологічних знань серед батьків, учнів, педагогів. Вона має здійснюватись у досить цікавій і зрозумілій формі.
2. Інформацію, яку надає психолог, слід ґрунтувати на науково доведених фактах.
3. Освітня робота є одним із засобів ознайомлення з роботою психолога, з його завданнями, можливостями і з організацією психологічної служби у школі.
4. Конкретні приклади і результати діагностики, які використовує психолог в освітніх цілях, необхідно надавати в такій формі, щоб вони не могли бути використані на шкоду дитині.
Переглядів: 1374 | Додав: Гринчук | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]