Принципова відмінність професійної діяльності соціальних педагогів від роботи психолога полягає в активній позиції першого стосовно дитини, яка опинилася в складній життєвій ситуації.

  Психолог допомагає дитині або родині, як правило, тоді, коли до нього звернулися. Нав'язувати допомогу, втручатися у внутрішній світ без запрошення він не може, тому що в психологічній роботі це неефективно та неетично. Соціальний педагог не тільки має права, але й зобов'язаний втручатися в ситуацію. Це робиться у випадках, коли піддаються небезпеці життя й здоров'я дитини. Наприклад, при жорстокому із застосуванням фізичного й психічного насильства в родині або при байдужному ставленні до дитини. У таких ситуаціях соціальний педагог відвідує дитину вдома, обстежує умови її життя. Робить він це як офіційна особа — разом із класним керівником і дільничним міліціонером. Далі він зв'язується з різними інстанціями: соціальний захист, медичні установи, притулки, суди тощо [2].

На відміну від діяльності практичного психолога або  звичайного педагога навчального закладу, у роботі соціального педагога провідну роль відіграє не навчальна, а передусім виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту. Схематично визначити відмінне та спільне в діяльності соціального педагога та практичного психолога і розмежувати їхні функціональні обов’язки можна за допомогою таблиці. 

Порівняльна характеристика основних напрямів діяльності практичного психолога  та соціального педагога

Усі ці фахівці (практичні психологи та соціальні педагоги) займаються розв’язанням однакових проблем, їхні завдання реалізуються в одній площині, однак шляхи вирішення будь-якої з проблем у кожного з цих спеціалістів різні. Різною також є специфіка діяльності. Практичний психолог ЗНЗ за своїм статусом є педагогічним працівником (Закон України «Про освіту», ст.21), він здійснює психологічне забезпечення навчально-виховного процесу та повноцінного особистісного й інтелектуального розвитку дітей на кожному віковому етапі, підвищує психологічну  культуру всіх учасників навчально-виховного процесу.  Соціальний педагог також належить до педагогічних працівників  (Закон України «Про освіту», ст.22), він здійснює соціально-педагогічний патронаж у системі освіти, сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їхній адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, особам, що їх замінюють. Тому дуже важливим є питання формування з боку адміністрації  навчального закладу довіри в педагогічних працівників до соціальних педагогів та практичних психологів, пояснення того,що ці фахівці – рівноправні члени шкільного колективу й відповідають за той бік педагогічного процесу, який, крім них, професійно забезпечити ніхто не зможе, а саме: контролювати соціально-психологічний розвиток учнів і максимально сприяти цьому розвитку. Тому так значущою є проблема розмежування функцій практичного психолога та соціального педагога в закладі освіти, визначення шляхів і форм взаємодії цих фахівців.

Практичний психолог та соціальний педагог: спільні та відмінні

позиції

Використана література:

1.                  Бітянова М. Психолог у школі: зміст діяльності й технології. – К:    Главник, 2007. – с.160. (Серія «Психол. інструментарій»).

2.      Діяльність психологічної служби: методичні та етичні акценти. Методичний посібник / Упорядник К. М. Муліка. – Полтава: ПОІППО, 2007. – 156 с.

3.      Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України. / Упоряд. В.Г. Панок, І.І. Цушко, А.Г. Обухівська – К.: Шк. світ. 2008. – 256 с.